Центр громадянської освіти ІДГУ продовжує проведення заходів, спрямованих на формування свідомого ставлення активної громадянської позиції студентської молоді.

Так, 8 та 9 червня 2017 року на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету працювала майстерня Форум-театру за участю тренера з трудового права і форум-театру Команди Національного форуму профспілок України Дмитра Сар’яна. Учасниками заходу стали соціально-психологічна служба ІДГУ, працівники та студенти ІДГУ, а також інші мешканці міста.

Форум-театр – це найскладніший метод роботи Театру Пригнічених. Він створює простір для дискусій та більше нагадує інсценування подій з реального життя, що допомагає людям розширити свою свідомість у боротьбі з повсякденними проблемами.

Театр Пригнічених був заснований Аугусто Боалем разом із художниками, сценаристами й акторами. Це – система ігор та вправ, спрямованих на розвиток навичок театральної мови серед пригнічених людей, що допомагає опанувати театральну мову, котра вважається універсальною. Передусім, Театр Пригнічених виступає як засіб зв’язку театру з життям людини, що страждає від  насилля та несправедливості.

Відомо, що слово «пригнічений» означає людину, яка втратила право на вираження своєї волі та бажань і чиє життя зводиться до ролі слухняного слухача монологу або виконавця чужої волі.

Майстерня Форум-театру виступає як інструмент боротьби проти різних форм класового пригнічення: расизму та різного роду дискримінації. Це також може бути насильство в сім’ї, труднощі на роботі, алкоголізм, ситуація приниження або пригнічення особи. Важливим етапом цієї роботи є створення «мосту» між непрофесійними акторами та глядачами, щоб люди наважилися не тільки вийти на сцену, але й  поділитися своєю думкою щодо розуміння ситуації. В ньому, як і в будь-якій театральній постанові, існує зав’язка, розвиток дії та кульмінація, але відсутня розв’язка. Постановка призупиняється на моменті кульмінації, після чого право на вирішення конфлікту надається глядачам.

Більшість учасників першого дня  роботи навіть не уявляли собі того, що їх чекатиме. Вони мали змогу спробувати  себе не тільки в ролі учнів, друзів, батьків, педагогів, але й в інших ролях. Підсумком роботи першого дня став перегляд декількох постановок, створених у майстерні Форум-театру ІДГУ. Кожен пропонував свої варіанти розв’язки, кожен спробував себе в певній ролі. Важлива роль відводилася глядачам,  тільки вони могли впливати на хід усієї ситуації.

Сюжет постанови був створений на основі випадків із життя, а оскільки прототипом характерів персонажів були характери та погляди самих учасників. Жодних записаних текстів чи запам’ятованих реплік. Тільки «жива гра» з опорою на власні відчуття, керуючись сюжетом.

Відомо, що конфлікт – це те, що стосується, як мінімум, двох сторін. Треба вчитися аналізувати не тільки людей, що поруч із нами, але й власні думки та вчинки. Бо часом ми слухаємо, але не чуємо один одного, що згодом може стати причиною конфлікту чи непорозумінь.

Ключовим став другий день роботи майстерні. Спочатку вийшли «наші актори», які представили публіці проблему повсякденного життя. Постанова була показана людям, які нічого не знали ані про підготовку, ані про людей, які були учасниками постановки, ані про Форум-театр узагалі. Потім запитали глядачів, як би вони вчинили  в цій ситуації, і почалася дуже важлива частина роботи майстерні. Глядачі, в нашому випадку – «співактори», мали можливість вийти на уявну сцену, запропонувати та зіграти свою реакцію.

Після перегляду постановки, актори, зайняті в спектаклі, обговорювали з глядачами найрізноманітніші проблеми й найкращі поведінкові реакції, виробляли правильне ставлення й розуміння ситуації. Всі учасники активно висловлювати свої думки, пропонувати варіанти ходу подій чи розв’язання конфлікту та спробували себе в певній ролі. Вони були зацікавлені у вирішенні не лише проблем сьогодення, але й проблем завтрашнього дня. Дискусія тривала, поки аудиторія спільними зусиллями не знайшла рішення, яке влаштувало б кожного. Ця творча майстерня вимагає від людей участі й соціально-активної позиції. Слід зазначити, що комунікація, взаємодія та взаєморозуміння – це три складові налагодження діалогу, який вчилися будувати учасники між собою, поринаючи у світ форум-театру.

Підсумками роботи Форум-театру стало планування низки заходів та обговорення нагальних питань подальшої співпраці  Центру громадянської освіти, соціально-психологічної служби ІДГУ, студентської молоді та активних громадян, яким не байдуже майбутнє нашого міста, нашого регіону, нашої держави. Марина Лапшина, директор Центру громадянської освіти ІДГУ, зазначила, що тільки спільними зусиллями, навчаючи та навчаючись застосовувати різні методики й активні форми роботи, передусім у результаті дискусії й обміну досвідом, можна створити комфортні умови для виховання громадянина нового покоління.